Привабливість казки як засобу корекційно-педагогічного
впливу для дитини зумовлена її властивостями:
·
відсутність прямих повчань; події казкової історії логічні, природно
витікають одна з одної, що дозволяє дитині засвоювати причинно-наслідкові
зв’язки і спиратись на них;
·
через образи казки дитина знайомиться з досвідом багатьох поколінь.
Завдяки казці у дитини відбувається процес
пізнання навколишнього світу, а осмислення її сюжету вчить бачити самого себе в
діях та думках героїв, які живуть на сторінках казки. При цьому у дитини
формується певна думка про різні типи відносин і характеру людини.
Завдяки
казці дитина вчиться знаходити власні помилки у поведінці, спілкуванні і
діяльності та моделювати варіанти їх зміни. Тому, працюючи з казкою, можна
здійснити певний вплив як на психічний, так і на мовленнєвий розвиток дитини,
що позитивно відобразиться на її подальшому розвитку і становленні як
особистості.
Казка є доступною формою виховання, за допомогою якої діти вчаться
адекватно реагувати на будь-які життєві ситуації, вчаться відрізняти хороше від
поганого. Вона завжди допоможе подолати страхи, невпевненість, підштовхне
розвиток фантазії, а з нею – нестандартні рішення та розуміння того, що
досягнути всього можливо.
Як працюють терапевтичні казки
Коли дитина «проживає» казку, утворюються зв’язки між казковими подіями і
поведінкою у реальному житті. Аби уроки та цінності засвоювалися активно,
неодмінно обговорюйте з дитиною прочитані казки.
КАЗКА
СЕРЦЕ, ЯКЕ ВМІЄ СЛУХАТИ
В
одному місті жив дуже добрий дідусь. Щовечора, коли на небі
з’являлися зірочки, а у вікнах будинків починало горіти світло, дідусь
прогулювався вулицями.
Він повільно йшов уздовж будинків, спираючись на свою паличку.
Ніхто з перехожих не звертав на нього уваги, адже вони поспішали до своїх
домівок після роботи. А дідусь не просто гуляв. Оскільки він мав добре
серце, він намагався відчути, в якому будинку живе той, кому зараз погано,
кому потрібна допомога. Він жив на світі дуже давно і за багато років
навчився слухати своїм серцем. Ось, наприклад, тиждень тому за вікном одного з
будинків він відчув, як плаче маленька дівчинка. У неї на вулиці
незнайомі діти відібрали улюблену ляльку.
Серце
дідуся відгукнулося на цей смуток, і на наступний день він пішов в магазин
іграшок, вибрав там гарну, ошатну ляльку і поклав її в яскраву коробку.
Також разом з лялькою він вклав в коробку гарну листівку, на якій написав
такі слова: «Не всі злі! На світі набагато більше добрих людей!» Він
відніс цю коробку під двері квартири, де жила дівчинка, подзвонив
і повільно пішов вниз по сходах. Дівчинка відкрила двері, подивилася
навколо. Вона побачила спину незнайомого старенького дідуся, який
спускався сходами донизу, але не надала цьому значення, адже погляд її
зупинився на великій яскравій коробці під дверима… Ввечері за цим вікном
були радість, здивування, посмішки та сміх.
Два
дні тому серце дідуся почуло, як за вікном в одному будинку сваряться
чоловік і жінка. «Ти мене не хочеш зрозуміти!» – кричав чоловік.
«Ти мене не
любиш більше!» – зі сльозами говорила жінка. Дідусь скрушно
похитав головою, зітхнув, а на ранок пішов в квітковий магазин … Увечері в
двері цієї квартири
подзвонив кур’єр з магазину. Двері відчинила жінка. Він простягнув
їй квіти і
сказав: «Цей букет передав Ваш чоловік, а ще він просив сказати,
що дуже Вас любить!»… За цим вікном ввечері ще довго горіло світло: чоловік і
жінка сиділи,
взявшись за руки, і про щось спокійно розмовляли, посміхаючись
один одному.
Дідусь
йде далі вздовж будинків … Хто знає, чий смуток сьогодні ввечері
почує його добре серце? Кому він допоможе? ..
В
кінці прочитання казки можна обговорити її з дітьми, задаючи такі запитання:
«Що означає вираз:” Серце, яке вміє слухати”? Як навчити своє серце
чути чужий біль, смуток, образу? А може серце у людини стати “глухим”, коли
це відбувається?» Можна попросити дітей згадати або придумати ситуації,
в яких іншій людині потрібна допомога, і спробувати придумати різні
варіанти, як в
цих випадках можна допомогти.
КАЗКА
ЛИМОНЧИК І МІКРОБ, АБО
НАВІЩО МИТИ РУКИ
Лимончик – дуже активний жовтий бегемотик, як і всі діти
4-5 років. Він любить стрибати, лазити і торкатись до всього на вулиці! І
камінчик підбере, і в калюжу руки занурить, і листок на дереві зірве. А одного
разу зловив жабу і приніс її показати мамі. Мама, звичайно, злякалася і трохи
на стілець не заскочила. Хоча жаба була добра і смішна.
Після кожної прогулянки мама наполягала на тому, що
Лимончик повинен помити руки. Не
просто сполоснути їх водою, як він часто робив, а взяти мило, гарненько
намилити свої долоньки, потерти кожен пальчик, і тільки потім змити піну. Мама
говорила, що мило вбиває всі бактерії. І хвороби Лимончику будуть не страшні.
Миття рук дуже дратувало бегемотика.
Долоні виглядали абсолютно чистими. Які такі мікроби? Що мама вигадує?І ось одного разу Лимончик маму
обдурив. Він не мив
руки. Ось зовсім. Заходив у ванну кімнату, включав воду, потім вимикав і
виходив. Бегемотик все чекав, коли ж шкідливі мікроби і бактерії нападуть на
нього. Все було спокійно. Минув тиждень, потім другий. Мама нічого не
помічала, а Лимончик радів.
Увечері Лимончик як завжди ліг спати.
Вночі йому приснився Мікроб. Він голосно сміявся і потирав свої брудні руки.
Лимончик навіть не думав, що у мікробів теж є руки. Але Мікроб плескав в зелені
долоні і кликав бактерії подивитися на жовтого бегемотика, який не миє
руки. Мікроб і його подружки бактерії сіли на ліжко до Лимончика і
почали розповідати, як тепер їм добре живеться в животі бегемотика.
Вранці у малюка заболів живіт. Мама
переживала і все дивувалася, що ж сталося. До вечора піднялася температура.
Було зовсім недобре. Бегемотик нічого не міг їсти, його нудило і не було сил
навіть випити води. Мама викликала швидку допомогу. Лікарі зробили
укол, і Лимончик
нарешті заснув. Тепер Мікроб був не один. Він привів до
Бегемотика всю свою сім’ю: страшних зубастих мікробів, які ставали все більші і
зліші. Все чіпали
животик маленького бегемота і жахливо реготали. Лимончик розплакався
і прокинувся. Він розповів мамі про страшні мікроби, які приходять до нього. І
про те, як він її обманював. Соромно було
дуже, але живіт болів сильно і мікроби лякали.
Мама
розвела у склянці ліки і сказала:
–
Коли Мікроб прийде в гості і сяде на ліжко, дай йому випити ці ліки. Якщо ти
умовиш його, він більше не буде до тебе повертатися. А ще обов’язково розкажи,
що ти подружився з милом.
Лимончик
знову заснув. Мікроб з’явився дуже швидко. Він якось навіть підріс і став ще
гіршим. А на голові у нього виросли невеликі ріжки. І теж були брудні і зелені.
– Я
приготував тобі смачний лимонад, – сказав Лимончик.
– А
що це ти такий добренький і не плачеш? – здивувався Мікроб.
–
Просто вирішив пригостити тебе, раз ти все одно приходиш до мене щоночі.
Мікроб взяв стакан, понюхав, покрутив і
випив. Що тут почалося! Мікроб кричав, лаявся, надувся як кулька і
лопнув. Всі його родичі і друзі злякалися і почали вистрибувати через вікна і
тікати в двері.
– І не забудьте, мій кращий друг тепер – мило!
Лимончик
прокинувся. Кімната була порожня. І живіт перестав боліти. І температура більше
не піднімалася. Бегемотик відчув, що зголоднів і радісно прибіг до мами на
кухню.
–
Мама, вони всі втекли.
–
Прекрасно, – посміхнулася мама, – думаю, мені більше не треба буде нагадувати
тобі про мило?
З
того дня Лимончик після вулиці завжди ретельно мив руки. Він дуже добре
запам’ятав як болів живіт, який неприємний укол і які страшні і неприємні
мікроби і бактерії.
А
ви миєте руки після вулиці?
🔹 MEGOGO відкрили безкоштовний доступ до мультиків, фільмів та аудіоказок
👉 https://bit.ly/35KLwjg
Джерело:
1. https://vseosvita.ua/library/kazkoterapia-ak-zasib-korekcii-v-roboti-prakticnogo-psihologa-415663.html
