Музика для усунення головного болю та відновлення ритму серцебиття

 

Як дитина може допомогти батькам у воєнний час

Абетка безпеки

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

 зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

 не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також

знайомих з ненадійною репутацією;

 завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості

про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям

(алергію на медичні препарати тощо);

 знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу

місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар,

дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як

найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та

малознайомих місцях;

 при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до

споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої

руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви.

Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим

людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

 уникати місць скупчення людей;

 не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих

провокацій;

 у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про

можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її

іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

 при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно

покидати цей район;

 посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі

появи засобів масової інформації сторони-агресора;

 орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна

зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих

робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади,

військових;

 у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну

споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності

пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу,

(канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу

та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття −

лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову

прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати

валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

 надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати

швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за

необхідності військових;

 у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних

до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та

зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для

надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно

пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у

скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

 

 

Не рекомендується:

 підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

 спостерігати за ходом бойових дій;

 стояти чи перебігати під обстрілом;

 конфліктувати з озброєними людьми;

 носити армійську форму або камуфльований одяг;

 демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

 підбирати покинуті зброю та боєприпаси

Джерело:

https://www.adm-km.gov.ua/wp-content/uploads/2022/02/%D0%94%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B2-%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9-%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83..pdf

Страх і Людина

 Існує чотири типи особистісних страхів, з якими, так чи інакше, зустрічається кожна людина

1. Страх втрати власної ідентичності

Цей страх переживається як втрата «Я» та залежність. При взаємодії із соціумом ми маємо підлаштовуватися під правила та очікування середовища, відповідати нав’язаним оточенням моделям поведінки та мислення. При цьому, якщо людина відходить надто далеко від своєї автентичності, є загроза втрати власної індивідуальності. Цей страх починає проявлятися уже у ранньому дитинстві. 

«Я думаю і роблю по-своєму. Мені все одно, що вам це не подобається»

2. Страх самотності

Якщо суспільство чи навіть якась невелика група нас не приймає, це переживається як беззахисність та ізоляція. Звісно, ми повинні зберегти свою індивідуальність, але при цьому також вміти налагоджувати стосунки з іншими. Інакше людина ризикує опинитися на периферії соціального життя. Страх перед соціальним відторгненням також проявляється у доволі ранньому віці. 

«Я такий, як усі. Я хочу вам подобатися»

3. Страх перед змінами

Цей страх пов’язаний зі страхом смерті. Людина – єдине створіння, яке усвідомлює, що життя має своє завершення. Це усвідомлення викликає глибинне почуття, яке, зазвичай, проявляється у страхові перед усім новим, незвіданим, тим, що потребує завершення та нового початку, трансформації, що символізує перехідний характер людського життя. У дітей досить рано активізується страх перед змінами, які, як їм здається, несуть загрозу їхньому існуванню. 

«Я хочу, щоб усе лишалося, як раніше»

4. Страх перед незмінністю

Цей страх переживається як відчуття стагнації і несвободи. У корні – також страх смерті, тільки по-іншому проявляється. У людському житті є місце для змін, росту, навіть хаосу. Незмінність – це обмеження життєвої активності, у ній стихійність життя знаходиться під загрозою. Цю загрозу дитина відчуває, коли доводиться засвоювати якісь правила, підкорятися соціальним нормам, бути у системі, яка обмежує спонтанні людські прояви. 

«Я не можу втриматися на одному місці. Треба це кидати, і починати щось інше»

Страхи мають парний характер: перший і другий, третій та четвертий – протилежні види страхів. 

 Якщо активізуються страхи із «протилежних полюсів» (наприклад, страх перед змінами і незмінністю) – формується гострий внутрішній конфлікт. 

Гармонійна розвинена, здорова особистість має бути здатною долати кожен із страхів.

Ми маємо навчитися взаємодіяти з іншими, без страху за власну автентичність, і водночас зберегти свою індивідуальність, не жертвуючи нею заради конформізму.  

Ми маємо прийняти те, що «усе тече, все змінюється», і при цьому визнати, що є вічні цінності, суспільні норми моралі, в яких, все ж, можна безпечно проявляти свою спонтанність і безпосередність. 

Основні різновиди страху були описані Фріцом Ріманом – німецьким психологом, психоаналітиком, астрологом та письменником, який пов’язував особливості різних типів особистості з характерними страхами і відповідними реакціями на них. 

Описані види страхів слугують індикатором духовної та інтелектуальної зрілості особистості. 

«Подолання страху – це перемога, яка робить нас сильнішими, ухилення від боротьби – це поразка, яка ослаблює та робить нас вразливішими»

#інкурсія #психологія #страх #різновидистраху #ріман #психологіястраху #саморозвиток

Вікарна травма

 Вікарна травма або що робити, якщо немає сил на співчуття

Вікарна травма (вторинна травма) - це стан емоційної та фізичної втоми, який виникає, коли помічники певний час турбуються про людей, які переживають травматичні події, але не мають достатнього часу, щоб піклуватися про себе; втома від співчуття

🟠 У зоні ризику:  

🔸 фахівці допомагаючих професій (волонтери, соціальні працівники, рятівники, психологи, лікарі тощо), які в силу своєї компетенції надають постраждалим безпосередню допомогу

🔸 люди, які тривалий час контактують із постраждалими від травматичних подій, слухають історії про травми та автоматично стають свідками страждань

🔸 люди, які весь час переглядають контент з жахливими картинами, трагічними історіями, читають новини про війну Non Stop

👁‍🗨Вікарна травма зазвичай передбачає зміну світогляду помічника. Наприклад, якщо раніше людина вірила у Бога, то у наслідок переживання цієї травми може втратити віру

❗ Зазвичай, власна травма не усвідомлюється. Та знання "що зі мною відбувається" уже саме по собі може бути помічним. Це перший крок до відновлення.

Ознаки вікарної травми:

🔸 Особисті цінності - 

втрата сенсу, інтересу до справи, негативне сприйняття себе та інших, загальний негативізм, крах системи цінностей, втрата смислових опор, стурбованість тим, що робиться "недостатньо", апатія

🔸 Міжособистісні стосунки - 

ізоляція, відмова від фізичної та емоційної близькості, робочі конфлікти, уникання роботи з постраждалими та їх трагічними історіями, роздратування, бажання звинуватити інших, звуження кола спілкування

🔸Результативність роботи - 

зниження якості роботи, відсутність мотивації або навпаки недоречний перфекціонізм, відсторонення від громадських справ, бажання змінити рід діяльності, запізнення/прогули тощо

💚 Щоб уникнути травми вікарія або відновитися варто дотримуватись наступних рекомендацій: 

✅ Приділяйте певний час для самоспостереження: що зі мною відбувається? як я це переживаю? що я відчуваю? як почуває себе моє тіло? Задавайте собі такі питання хоча б декілька разів на тиждень. Можна завести щоденник, гуляти час від часу на самоті, займатися улюбленим хобі... Головне - виділити час для акценту на "Я"

✅ Підтримуйте баланс між роботою та особистим життям. Не відмовляйтеся від обіймів, теплих розмов та буденних ритуалів зі своїми близькими, мовляв, не на часі. Люди, які схильні допомагати іншим часто щиро можуть не помічати найдорожчих і найближчих людей... Тож виділяємо час для акценту на "Ми"

✅ Використовуйте вправи для зняття стресу. 

✅ Якщо відчуваєте, що вправи саморегуляції психофізичного стану не допомагають - зверніться до психолога

Для тих, хто звик більше дбати про інших, особисте звернення за допомогою може сприйматися як щось непотрібне, знову ж це популярне - "не на часі". Але визнавши, що ви теж людина і відмовившись від своєї всемогутності ви зможете бути більш ефективним учасником марафону, фінальною точкою якого є наша Перемога! 

Турбуймося про себе та своїх близьких 🤗

Якщо вам потрібна консультація - пишіть у messenger

Ваша психологиня Анна Паливода

#інкурсія #психолог #онлайнконсультація #психологонлайн #вікарнатравма #травма #технікисаморегуляції

 Коли під рукою нема олівців, Lego та планшету. А є лише мама, яка хоче відволіктися від новин і думок, і дитина 3-6 років, яка нудьгує без своїх іграшок та друзів. І зчитує мамин стан. 

Тоді можемо грати у таке:  

1. Що спільного? 

Наше завдання – по черзі називати, що спільного у двох предметах. Наприклад: «Що спільного у огірка і динозавра?» - «Вони можуть бути зеленими». «Що спільного у бджоли і літака?» - «Вони обоє можуть літати».  

2. Складайка

Наше завдання – по черзі називати, з чого складається будь-який предмет або явище. Наприклад: «З чого складається стільчик?» - «З сидіння, спинки та чотирьох ніжок».

3. Четвертий зайвий

Наше завдання – назвати три схожі предметі і один зайвий. Наприклад, «Джинси, футболка, кросівки, помідор. Яке слово тут зайве?».  

4. Хто ким був раніше? 

Наприклад: «Чим раніше була калюжа?» - «Дощиком». «Чим раніше було морозиво?» - «Цукром, молоком…»  

5. Що буде, якщо…? 

Наше завдання – розвивати у дитини причинно-наслідкові зв’язки і уяву. Наприклад, «Що буде, якщо не зачинити дверцята холодильника?», «Що буде, якщо не вимкнути кран з водою?», «Що буде, якщо не буде птахів? (буде більше комах)», «Що буде, якщо не буде цукерок?»  

6. Порівнялка

Наше завдання – по черзі називати і порівнювати предмети навкруги. Наприклад: «Що вище: будинок чи паркан?», «Що ближче до нас: червона машина чи біла?», «Де більше людей: в магазині чи в ліфті?», «Що їде швидше: поїзд чи ліфт?».  

7. Окомір

Наше завдання – по черзі виміряти відстань у кроках велетня і мурашки до наступного об’єкту. Наприклад, «Мій окомір мені підказує, що до дверей/магазину/дерева залишилося 15 велетенських кроків і два мурашиних».  

8. Відгадайка 

Наше завдання – разом відгадувати, хто куди йде, що хоче, ким стане, коли виросте, де працює тощо. І уважно слухати. Наприклад: «Дивись, он там дівчинка йде. Як думаєш, чим вона зранку снідала? А про що вона мріє? Чому? А чого вона боїться?» (Тут ми уважно слухаємо, бо дитина з великою ймовірністю говоритиме про себе)  

9. Загадайка 

Наше завдання – по черзі загадувати предмети навкруги і не тільки. Наприклад: «Я загадала щось, що справа від мене, жовтого кольору і має прямокутну форму» або «Що має чотири колеса і возить пасажирів? (таксі або автобус)»  

10. Тварини 

Ви називаєте тварину/птаха, а дитина відгадує, чим вона вкрита: пір’ям, хутром або шкірою.  

11. Спільна історія 

Ми разом із дитиною речення за реченням по черзі складаємо спільну казку. Наприклад, Ви кажете: “Одного разу жив на світі краб на ім’я Кука. Який він був?” Дитина: “Великий і червоний”. Далі по черзі ви розповідаєте, де він жив, що любив, як знайомився з друзями тощо. Вплітаємо сюди інтереси нашої дитини.  

12. Прислухайка

Наше завдання – мовчки протягом 1-2 хвилин прислуховуватися до звуків навкруги. Наприклад, стрілка годинника, чиєсь дихання, краплі дощу тощо. Виграє той, хто нарахує максимальну кількість звуків. 13. Плескалка. Наше завдання – по черзі називати 5 друзів, ляльок, динозаврів, супер-героїв, машин, страв тощо. І щоразу плескати у долоні.  

14. Супер-сила

Наше завдання – по черзі запитувати одне у одного про супер-силу. Наприклад: «Яка у тебе супер-сила?» - «Я вмію готувати смачні млинці з медом і сметаною! А у тебе?» 

💛💙 Граємо та рясно поливаємо словами підтримки наших синів і дочок. Бо їх самооцінка в дорослому житті – це той погляд, яким ми на них дивимося зараз.   

Будь ласка, зберігайте і розповсюджуйте, аби інші батьки теж могли допомогти собі й своїй дитині. 

Все буде Україна!

Авторка: Лада Ендресен

#психологія #інкурсія #ігридлядітей #простіігри #дитячапсихологія #допомогабатькам #діти

 Як виховати дитину з високою самооцінкою

✅Ніколи ні з ким не порівнюйте свою дитину. Навіть якщо порівняння, на вашу думку, їй на користь. 

У дитини взагалі не повинно бути звички дивитися в чужу тарілку. Вона має бути зосередженою на тому, яка вона сама по собі, вміти орієнтуватися на власний прогрес та здобутки, а не на те, яка вона у порівнянні з іншими.

✅Дитина повинна відчувати, що її приймають такою, якою вона є. Вона для батьків - не тягар, не зламані надії і не можливість реалізувати власні амбіції. ⠀

А це означає, що танцювати навколо оцінок, уроків і досягнень в гуртку не потрібно. Ставтеся спокійно до її навчання. Не треба влаштовувати сімейне свято, якщо у неї п'ятірки з усіх предметів, і не треба ламати трагедію, якщо у неї двійка або трійка. ⠀

⠀

Дитина має чітко усвідомлювати: її приймають і люблять, а не "вимірюють" її цінність по вчинкам та оцінкам. 

⠀⠀

✅ Як і за що хвалити? По-перше, не треба використовувати похвалу в якості мотивації. У дитини не повинно скластися відчуття, що тато її обійме за золоту медаль, а мама поцілує тільки за вимитий посуд.  

Вона допомогла вам по дому? Можна їй просто подякувати. Дитина отримала хорошу оцінку? Розділіть з нею її ж радість. По-друге, не треба скупитися на похвалу в принципі. Нехай знає, що ви її любите і цінуєте. Дивіться пункт другий - не за щось, а просто так.

⠀⠀

✅Будьте поруч, якщо дитині важко і погано. Якщо вона переживає, не треба говорити «сама винна», «не треба було дружити з тим хлопчиком» або «а треба було краще готуватися». 

✅І найголовніше: у самих батьків повинна бути висока самооцінка. Батьки, які все роблять правильно, але при цьому себе не люблять, не зможуть виховати впевнену в собі дитину. 

⠀

Якщо мама каже доньці: «Ти у мене найкрасивіша», але при цьому при ній же обговорює свій власний ніс і целюліт, нічого не вийде.

Цінуйте себе та своїх дітей! 

#інкурсія #лабковський #психологія #популярнапсихологія #самооцінка #дитячапсихологія #індивідуальність #мояпсихологія

Михайло Лабковський

Проективна методика "Дерево". Самотестування

 Проективна методика «Дерево»

(тест для школярів)

Автори – Джон і Дайан Лампени, англійські психологи

Обладнання: аркуш з роздрукованим малюнком, олівці червоного і зеленого кольору

Інструкція: Роздрукуйте аркуші із зображенням дерева та роздайте школярам. Поясніть дітям, що на цьому дереві живе спільнота лісових чоловічків, кожен з яких має свій настрій, займається своєю улюбленою справою та займає відповідне положення на дереві. Попросіть кожного учня обвести на своєму аркуші червоним кольором того чоловічка, з яким він ототожнює себе зараз, та зеленим – яким би йому хотілося бути

Бланк діагностування школярів - малюнок допису

При інтерпретації результатів варто звернути увагу не лише на те, яких саме чоловічків обрав учень, а також те, чи є між реальним і бажаним зображеннями розходження. Це свідчить про те, наскільки комфортно себе почуває школяр, перебуваючи у певному психологічному стані.

За допомогою цього простого і водночас інформативного тесту можна з'ясувати психологічний стан дитини, її рівень самооцінки та виявити причини проблем у спілкуванні з однолітками, однокласниками та дорослими. 

Можна продовжити індивідуальну роботу з дитиною, що поторебує цього, запропонувавши написати казку, створити комікс про цих героїв, де "Зелений чоловічок" допомагає "Червоному" досягнути мети або застосувавши ряд інших терапевтичних технік.

#інкурсія #психологія #тест #психологічнийтест #проективнаметодика #мояпсихологія

 

Зміни свої думки - зміниш свою долю!

Шкала депресії Бека

---

Інструкція 

Цей опитувальник складається з 21 пункту, кожен з яких містить кілька варіантів тверджень. 

Будь ласка, уважно прочитайте всі варіанти відповідей до кожного пункту і виберіть один з них, який найкраще описує Ваше самопочуття протягом останніх двох тижнів, включаючи сьогоднішній день. 

Натисніть (клікніть) на вибраному твердженні. Переконайтеся, що Ви не пропустили жодного пункту.

Після заповнення опитувальника натисніть на кнопку Обробити

Натисніть на покликання!

Шкала депресії БЕКА

 

Опитувальник з генералізованої тривоги - GAD-7

---

Інструкція 

Прочитайте тверждення нижче і оцініть, як часто за останні два тижні Вас турбували наступні проблеми?
Виберіть один варіант. Після заповнення опитувальника натисніть на кнопку Обробити.

Натисніть на покликання

Опитувальник із визначення рівня генералізованої тривоги

Опитувальник для виявлення панічних атак

---

Інструкція

ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО

Читайте кожне твердження і вирішуйте, чи згодні Ви з ним або не згодні, натискаючи на: "Так" або "Ні".
Уважно прочитайте всі твердження і дайте відповідь на них.

Поставтеся до роботи серйозно і уважно, так як недбалість і прагнення спотворити результат призводить до недостовірності дослідження.

Після заповнення опитувальника натисніть на кнопку Обробити.

онлайн тестування на визначення схильності до панічних атак 

 Підготовка дитини має відбуватися у три етапи: 

+пояснення теорії

+гра 

 +закріплення у тренувальній дії.

Можна пограти з дітьми в супергероїв безпеки, моделюючи дії на випадок різноманітних надзвичайних ситуацій: застрягання в ліфті, пожежа, землетрус, повінь, воєнні дії.

Варто виписати телефони батьків, екстрених служб та знайомих, яким дитина може зателефонувати в екстреній ситуації. Також вона має знати своє ім’я і прізвище, адресу, імена батьків.

Із дитиною треба поговорити про "валізку безпеки" (так психолог радить називати "тривожну валізу") та разом її зібрати. Кожен член сім'ї має знати, які предмети у валізці.

"Можна пограти з дітьми в поїздку до невідомої планети. Що б вони з собою взяли найважливіше?"

Дитина має знати, що в разі будь-якої надзвичайної ситуації необхідно якнайшвидше повідомити про це дорослого члена сім'ї або іншого відповідального дорослого.

Якщо дитина чує сигнал сирени, треба взяти "валізку безпеки", домашніх улюбленців, телефон, іти до бомбосховища або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни. Заборонено перебувати біля важких речей, вікон та скляних речей, у ліфті.

Крім того, треба переконатися, що діти знають безпечні місця у школі та в інших місцях, де вони часто бувають.

Разом з дитиною треба перевірити, наскільки захищений простір у будинку: які предмети можуть впасти – полиці, стелажі, скляні речі, побутова техніка на колесах. Старшій дитині треба показати, як перекрити газ та воду.

За кожним членом сім’ї важливо закріпити те, що він робить як "супергерой безпеки" у надзвичайній ситуації. При цьому важливо, щоб під час тренувальних ігор з дітьми будь-яка дія закріплювалася у відчутті безпеки.

"Після того, як усі "врятувалися", важливо сказати: "Ми у безпеці! Ми разом. Ми всі супергерої""

Джерело

 1. Супер герої психологиня Світлана Ройз.

 Правила поведінки для підлітків в умовах воєнного стану

Пам’ятайте, що в критичний? момент необхідно бути зібраними , сфокусованими, не реагувати на можливі провокаціі?. 

Від цього залежить ваша безпека.

Дотримуйтесь порад:

 Носіть із собою документ, що посвідчує особу.

 Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.

 Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою, уникайте місць скупчення людей.

 За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

 Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

У жодному разі:

 Не повідомляйте про свої плани малознайомим людям, не сперечайтеся з ними.

 Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.

 Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі

 Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.

 Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю. 

Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.

 Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані.

 Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

Джерело:

1.https://delyatynska-gromada.gov.ua/news/1645780648/