Вікарна травма

 Вікарна травма або що робити, якщо немає сил на співчуття

Вікарна травма (вторинна травма) - це стан емоційної та фізичної втоми, який виникає, коли помічники певний час турбуються про людей, які переживають травматичні події, але не мають достатнього часу, щоб піклуватися про себе; втома від співчуття

🟠 У зоні ризику:  

🔸 фахівці допомагаючих професій (волонтери, соціальні працівники, рятівники, психологи, лікарі тощо), які в силу своєї компетенції надають постраждалим безпосередню допомогу

🔸 люди, які тривалий час контактують із постраждалими від травматичних подій, слухають історії про травми та автоматично стають свідками страждань

🔸 люди, які весь час переглядають контент з жахливими картинами, трагічними історіями, читають новини про війну Non Stop

👁‍🗨Вікарна травма зазвичай передбачає зміну світогляду помічника. Наприклад, якщо раніше людина вірила у Бога, то у наслідок переживання цієї травми може втратити віру

❗ Зазвичай, власна травма не усвідомлюється. Та знання "що зі мною відбувається" уже саме по собі може бути помічним. Це перший крок до відновлення.

Ознаки вікарної травми:

🔸 Особисті цінності - 

втрата сенсу, інтересу до справи, негативне сприйняття себе та інших, загальний негативізм, крах системи цінностей, втрата смислових опор, стурбованість тим, що робиться "недостатньо", апатія

🔸 Міжособистісні стосунки - 

ізоляція, відмова від фізичної та емоційної близькості, робочі конфлікти, уникання роботи з постраждалими та їх трагічними історіями, роздратування, бажання звинуватити інших, звуження кола спілкування

🔸Результативність роботи - 

зниження якості роботи, відсутність мотивації або навпаки недоречний перфекціонізм, відсторонення від громадських справ, бажання змінити рід діяльності, запізнення/прогули тощо

💚 Щоб уникнути травми вікарія або відновитися варто дотримуватись наступних рекомендацій: 

✅ Приділяйте певний час для самоспостереження: що зі мною відбувається? як я це переживаю? що я відчуваю? як почуває себе моє тіло? Задавайте собі такі питання хоча б декілька разів на тиждень. Можна завести щоденник, гуляти час від часу на самоті, займатися улюбленим хобі... Головне - виділити час для акценту на "Я"

✅ Підтримуйте баланс між роботою та особистим життям. Не відмовляйтеся від обіймів, теплих розмов та буденних ритуалів зі своїми близькими, мовляв, не на часі. Люди, які схильні допомагати іншим часто щиро можуть не помічати найдорожчих і найближчих людей... Тож виділяємо час для акценту на "Ми"

✅ Використовуйте вправи для зняття стресу. 

✅ Якщо відчуваєте, що вправи саморегуляції психофізичного стану не допомагають - зверніться до психолога

Для тих, хто звик більше дбати про інших, особисте звернення за допомогою може сприйматися як щось непотрібне, знову ж це популярне - "не на часі". Але визнавши, що ви теж людина і відмовившись від своєї всемогутності ви зможете бути більш ефективним учасником марафону, фінальною точкою якого є наша Перемога! 

Турбуймося про себе та своїх близьких 🤗

Якщо вам потрібна консультація - пишіть у messenger

Ваша психологиня Анна Паливода

#інкурсія #психолог #онлайнконсультація #психологонлайн #вікарнатравма #травма #технікисаморегуляції