Страх і Людина

 Існує чотири типи особистісних страхів, з якими, так чи інакше, зустрічається кожна людина

1. Страх втрати власної ідентичності

Цей страх переживається як втрата «Я» та залежність. При взаємодії із соціумом ми маємо підлаштовуватися під правила та очікування середовища, відповідати нав’язаним оточенням моделям поведінки та мислення. При цьому, якщо людина відходить надто далеко від своєї автентичності, є загроза втрати власної індивідуальності. Цей страх починає проявлятися уже у ранньому дитинстві. 

«Я думаю і роблю по-своєму. Мені все одно, що вам це не подобається»

2. Страх самотності

Якщо суспільство чи навіть якась невелика група нас не приймає, це переживається як беззахисність та ізоляція. Звісно, ми повинні зберегти свою індивідуальність, але при цьому також вміти налагоджувати стосунки з іншими. Інакше людина ризикує опинитися на периферії соціального життя. Страх перед соціальним відторгненням також проявляється у доволі ранньому віці. 

«Я такий, як усі. Я хочу вам подобатися»

3. Страх перед змінами

Цей страх пов’язаний зі страхом смерті. Людина – єдине створіння, яке усвідомлює, що життя має своє завершення. Це усвідомлення викликає глибинне почуття, яке, зазвичай, проявляється у страхові перед усім новим, незвіданим, тим, що потребує завершення та нового початку, трансформації, що символізує перехідний характер людського життя. У дітей досить рано активізується страх перед змінами, які, як їм здається, несуть загрозу їхньому існуванню. 

«Я хочу, щоб усе лишалося, як раніше»

4. Страх перед незмінністю

Цей страх переживається як відчуття стагнації і несвободи. У корні – також страх смерті, тільки по-іншому проявляється. У людському житті є місце для змін, росту, навіть хаосу. Незмінність – це обмеження життєвої активності, у ній стихійність життя знаходиться під загрозою. Цю загрозу дитина відчуває, коли доводиться засвоювати якісь правила, підкорятися соціальним нормам, бути у системі, яка обмежує спонтанні людські прояви. 

«Я не можу втриматися на одному місці. Треба це кидати, і починати щось інше»

Страхи мають парний характер: перший і другий, третій та четвертий – протилежні види страхів. 

 Якщо активізуються страхи із «протилежних полюсів» (наприклад, страх перед змінами і незмінністю) – формується гострий внутрішній конфлікт. 

Гармонійна розвинена, здорова особистість має бути здатною долати кожен із страхів.

Ми маємо навчитися взаємодіяти з іншими, без страху за власну автентичність, і водночас зберегти свою індивідуальність, не жертвуючи нею заради конформізму.  

Ми маємо прийняти те, що «усе тече, все змінюється», і при цьому визнати, що є вічні цінності, суспільні норми моралі, в яких, все ж, можна безпечно проявляти свою спонтанність і безпосередність. 

Основні різновиди страху були описані Фріцом Ріманом – німецьким психологом, психоаналітиком, астрологом та письменником, який пов’язував особливості різних типів особистості з характерними страхами і відповідними реакціями на них. 

Описані види страхів слугують індикатором духовної та інтелектуальної зрілості особистості. 

«Подолання страху – це перемога, яка робить нас сильнішими, ухилення від боротьби – це поразка, яка ослаблює та робить нас вразливішими»

#інкурсія #психологія #страх #різновидистраху #ріман #психологіястраху #саморозвиток