Музикотерапія: спокій, розслаблення, гарне самопочуття для у дорослих так і дітей

 

 

Долучайся до психогімнастики на розслаблення та зниження тривоги

👀Здоровий спосіб життя у початовій школі

😉

 

💓

Дихальна гімнастика для зниження тривоги💓

 

Шахрайство у соціальних мережах. Як себе уберегти?

Важко уявити сучасний світ без інтернету. Всесвітня павутина заполонила мало не всі сфери життя. Сьогодні в інтернеті можна придбати усе необхідне: продукти харчування, ліки, одяг, побутові товари, оплатити комунальні платежі, замовити їжу з закладів громадського харчування, знайти та орендувати приміщення тощо.

 

Проте все частіше в цій сфері трапляються випадки шахрайства. Шахрайство в Інтернеті набуває все більших масштабів. Злочинці вигадують нові схеми викачування грошей з користувачів всесвітньої павутини. Практично повна безкарність, анонімність шахраїв, велика кількість довірливих людей – все це підживлює цей своєрідний «бізнес». Ольга нещодавно стала жертвою інтернет-шахраїв. Невдовзі дівчина зрозуміла, що її обдурили.

 Кіберзлочини передбачені Кримінальним кодексом України і вчиняються за допомогою спеціальних засобів, техніки, мережі. Кількість подібних злочинів щороку збільшується. Адже інтернет-покупки – популярне явище. Існує багато різних схем обману. Однак найчастіше шахраї виманюють невеликі суми. Захистити себе роблячи покупки в інтернеті можна. Варто дотримуватись при цьому простих правил.

https://youtu.be/3MlHcmZ-jMw

 Безпечні стосунки з

коханою людиною (лекція для підлітків):

Джерело:

1.http://afew.org.ua/krivulyak-alona-bezpechni-stosunki-z-

kohanoyu-lyudinoyu/

 Як стрес у підлітковому віці може спонукати до заглушення болю, втрат, переживань за допомогою психоактивних речовин, наркотиків, алкоголю

Перегляньте відеопрезентацію, 
- пізнайте нове
- порівняйте з тим, що вже відомо
- попіклуйся по свого товариша й попередь про ризики, доки ще є час!!!

 Булінг у підлітковому віці. Віртуально про реальне та актуальне

Перегляньте відео та поділіться враженнями у коментарях

 

Безпека в Інтернеті під час війни

Під час війни багато родин залишились без роботи та фінансових збережень.

Часом така ситуація може наштовхнути дітей до пошуку можливостей заробити "легкі гроші" в мережі Інтернет, наприклад, через створення інтимного контенту за фінансову винагороду, чи допомога злочинцям у наведені авіаудару на інфраструктурні об'єктні в місті чи інші дії за гроші.

Створення дітьми інтимних фото

Згідно звіту британської організації, яка займається видаленням матеріалів із зображенням сексуального насильства над дітьми, 7 з 10 видалених  у минулому році матеріалів були створені саме дітьми.
Матеріали можуть бути створені під примусом злочинців, за винагороду або шантаж, або як результат надмірної довіри дитини у стосунках.
 Найчастіше страждають дівчата 11-13 років. Злочинці примушують їх створювати інтимні фото та відео, робити інтимні онлайн трансляції.

Чому діти це роблять?

👉У підлітковому віці створення та поширення інтимних фото може розцінюватись як прояв довіри до людини, з якою дитина спілкується та має симпатію;
👉шантаж від злочинця: або дитина надсилає інтимне фото, або він/ вона розповість секрети дитини, які дізнався у листуванні з нею;
👉незнайомець може запропонувати гроші або дорогий подарунок за отримання такого контенту від дитини.

В цьому випадку варто зробити наступне:

👇
• звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до
медичного закладу (103);
• повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну
прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
Передати інформацію для подальшого розслідування можна:
• на сайті Офісу Генерального прокурора України;
• через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.
Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою
для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою.
Таку допомогу можна отримати за телефоном Урядової гарячої лінії (15 47),
Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі
людьми та гендерної дискримінації (116 123), безпосередньо у закладі освіти
від практичного психолога чи соціального педагога.

Інформаційний буклет про онлайн-безпеку під час війни

 До Міжнародного дня захисту дітей команди проєктів #stop_sexтинг і «Час поговорити» діляться ініціативами щодо захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті та проведення зустрічей психологічної підтримки. МОН зі #stop_sexтинг постійно розробляє актуальні матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей.

• Інформаційні буклети про онлайн-безпеку під час війни

Команда #stop_sexтинг презентує 2 інформаційні буклети для батьків і вчителів: «Онлайн-злочини за участі дітей під час війни» та «Надмірний час онлайн: ознаки, ризики та як обговорити цю тему з дитиною».

Під час війни значна кількість родин залишилися без фінансових збережень, часом така ситуація може наштовхнути дітей на пошук можливостей заробити «легкі гроші» в мережі: створювати інтимний контент чи допомагати ворогу у наведенні авіаударів. У групі ризику щодо запитів на створення інтимного контенту перебувають дівчата у віці 11-13 років (за статистикою Internet Watch Foundation), а нанесення міток для коригування вогню окупантів є злочином і карається позбавленням волі до 15 років.

Експерти команди #stop_sexтинг поділилися рекомендаціями та легкими вправами про захист дітей «Онлайн-злочини за участі дітей під час війни», які можна завантажити за посиланням.

Зазначимо, що під час війни більшість соціальних контактів серед дітей і дорослих втрачається, що свідчить про активне онлайн-спілкування та пошуки друзів у мережі. Наразі дітям не завжди безпечно знаходитися на вулиці, а навчання переважно відбувається в дистанційному форматі. Батьки втомлені та не завжди можуть приділити час дітям, що призводить до збільшення проведеного часу в інтернеті та відсутності контролю контенту.

Надмірне використання мережі може впливати на психоемоційний стан, здоров’я та розвиток дитини. Інтернет і соцмережі наразі містять багато насильницького контенту, який не лише впливає на поведінку дітей, а й може травмувати на все життя. Батькам і вчителям необхідно контролювати використання мережі дітьми та обмежувати доступ до шкідливого контенту. Рекомендації «Надмірний час онлайн: ознаки, ризики та як обговорити цю тему з дитиною» можна завантажити за посиланням.

• «Час поговорити»: безкоштовне навчання для батьків і освітян щодо проведення зустрічей підтримки 

Більшість українців наразі стикаються з багатьма викликами: розірвані соціальні контакти, психологічне навантаження та тиск щодо невизначеності, хвилювання за життя близьких і країну, зміни в більшості сфер життя. Ці виклики легше долати разом. Саме тому 6 українок запустили навчання для освітян і батьків «Час поговорити» про створення осередків сили та проведення зустрічей підтримки.

Батьки та освітяни, у яких є сила та психологічний ресурс, можуть бути надійним захистом для дітей, тож організатори запрошують зареєструватися на навчання за посиланням.

• Програма підвищення кваліфікації для вчителів інформатики «Освічені дорослі – захищені діти»

Запрошуємо вчителів інформатики взяти участь у онлайн-практикумі щодо безпечної онлайн-поведінки дітей і дорослих в умовах війни від освітнього проєкту #stop_sexтинг за підтримки Державної служби якості освіти України та Академії Української преси.

Теми: 

• «Протидія залученню дітей до протиправної діяльності російськими військовими через інтернет»;
• «Критична оцінка інформації»;
• «Налаштування приватності»;
• «Безпечна поведінка в інтернеті».

Реєстрація триває до 5 червня 2022 року (включно) за посиланням.

• Digital Youth Forum для учнів 13-18 років

Запрошуємо учнів віком 13-18 років на безкоштовний захід від польської організації Fundacja Dajemy Dzieciom Siłę, що відбудеться 3 червня 2022 року в онлайн-режимі.

Digital Youth Forum присвячений освіті у сфері безпечного, креативного та позитивного використання інтернету та нових технологій. Цьогоріч захід буде перекладено українською мовою.

Більш детальна інформація та реєстрація за посиланням.

Довідково

#stop_sexтинг – найбільший в Україні освітній проєкт щодо захисту дітей у інтернеті, що отримав премію Глобального договору ООН і навчив понад 500 тис. дітей і батьків.

«Час поговорити» – це освітній проєкт, що навчає дорослих проводити міні-груп соціальної підтримки.

Нагадаємо, до Міжнародного дня захисту дітей стартував флешмоб для об’єднання маленьких українців.

Аутоагресія і вихід з неї

 

ДИТЯЧА АУТОАГРЕCІЯ, АБО ЧОМУ ДИТИНА ВДАЄТЬСЯ ДО

САМОПОКАРАННЯ

Аутоагресія – це почуття, діапазон якого охоплює шлях від невдоволення до ненависті, спрямоване на самого себе і розглядається ще з часів Фрейда. 

«З аутоагресією у дітей стикаються багато батьків. Дитина проявляє аутоагресію, коли починає себе бити, дряпати, кусати, виривати волосся або битися головою об стіну. Також вона може проявлятися в негативних та злих висловлюваннях про себе, свої можливості, особисті якості. У психоаналітичному підході аутоагресія є своєрідним механізмом захисту. Таким чином, дитина «скидає» напругу, що нагромадилася», – вважає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Аутоагресія може проявлятися у дітей, коли вони вже здатні аналізувати свою поведінку.

 

Є кілька характерних рис, за якими можна визначити, схильна дитина до аутоагресії чи ні. Аутоагресія може проявитися, якщо дитя: 

• частіше відчуває негативні емоції, ніж позитивні, що проявляються плачем, періодичним занепадом настрою; 

• мовчазне, сором’язливе; 

• схильне до мазохізму, що виражається у наданні переваги благополуччю інших стосовно свого благополуччя; 

• має занижену самооцінку, недооцінює своє значення. 

Причини дитячої аутоагресії також можуть бути зумовлені ситуаціями, коли: 

• Присутня неуважність батьків або неправильна модель виховання. Дитина не може прямо проявити агресію щодо адресату. Не маючи можливості «покарати» батьків, дитина спрямовує свою злість на себе. 

• Є недолік емоційного контакту з батьками, незадоволене бажання бути потрібною, улюбленицею. У деяких сім’ях поранити себе – єдиний спосіб звернути на себе увагу та відчути турботу. 

• Було покарання дітей в ранньому віці. Якщо дитину ще в інтернатному закладі критикували за невдачі, карали її гуманними, як вважали вихователі, способами, то згодом дитина, вже перебуваючи в сім’ї, внаслідок банального зауваження може «покарати» себе сама, убезпечившись від батьківських криків і невдоволення. Така поведінка скоріше за все змусить батьків сильно занепокоїтися. 

• У дитини висока емоційна чутливість. Для неї неможливо, коли хтось страждає і заподіює біль собі. 

• Виникає «магічне» дитяче мислення. Дитина може звинувачувати себе, якщо ви чимось засмучені. 

Корекція аутоагресії 

Насамперед дитину потрібно спробувати відволікти, але зробити це акуратно і ненав’язливо, не обмежуючи її в діях. Затикання рота, хапання за руки спровокує ще більшу агресію. 

Важливо навчити дитину проявляти агресію назовні, наприклад, побити подушку, розірвати або зім’яти аркуш паперу, покидати дротики. Батьки мають відмовитися від дуже високих вимог до дитини. Менше критикувати, більше хвалити її. Говорити про свої емоційні реакції з дитиною, тим самим навчаючи її усвідомлювати та проговорювати свої почуття, а не накопичувати їх. 

Частіше обіймайте дитину. Але якщо вона противиться, не будьте нав’язливими. Це тільки посилить прояв аутоагресії. 

І дітям, і дорослим можна малювати свою злість. Для зменшення проявів аутоагресії психологи рекомендують малювати на ватмані. На лист розміром А1 чи А2 вилити різнокольорову гуаш, розріджену водою, та змішувати усі барви, малюючи каляки-маляки. У кінцевому результаті малюнок перетвориться на чорно-сіру масу, яку можна «заговорити» (психологічно передати з дитиною усі її негативні емоції), потім висушити та розірвати. У такий спосіб дитина в подальшому знатиме, як боротися зі своїми негативними емоціями. 

Помітивши у дитини симптоми аутоагресії, не варто ігнорувати похід до психолога або звичайного терапевта з поліклініки для консультації. Батькам також корисно буде проаналізувати поведінку всіх близьких людей і зробити відповідні висновки стосовно факторів, які провокують кризовий стан.

Ознаки стресу у дітей

 

Window of Tolerance Ukrainian | Вікно толерантності | Augeo Foundation ...

Музика для усунення головного болю та відновлення ритму серцебиття

 

Як дитина може допомогти батькам у воєнний час

Абетка безпеки

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

 зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

 не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також

знайомих з ненадійною репутацією;

 завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості

про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям

(алергію на медичні препарати тощо);

 знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу

місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар,

дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як

найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та

малознайомих місцях;

 при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до

споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої

руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви.

Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим

людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

 уникати місць скупчення людей;

 не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих

провокацій;

 у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про

можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її

іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

 при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно

покидати цей район;

 посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі

появи засобів масової інформації сторони-агресора;

 орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна

зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих

робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади,

військових;

 у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну

споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності

пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу,

(канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу

та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття −

лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову

прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати

валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

 надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати

швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за

необхідності військових;

 у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних

до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та

зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для

надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно

пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у

скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

 

 

Не рекомендується:

 підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

 спостерігати за ходом бойових дій;

 стояти чи перебігати під обстрілом;

 конфліктувати з озброєними людьми;

 носити армійську форму або камуфльований одяг;

 демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

 підбирати покинуті зброю та боєприпаси

Джерело:

https://www.adm-km.gov.ua/wp-content/uploads/2022/02/%D0%94%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B2-%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9-%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83..pdf

Страх і Людина

 Існує чотири типи особистісних страхів, з якими, так чи інакше, зустрічається кожна людина

1. Страх втрати власної ідентичності

Цей страх переживається як втрата «Я» та залежність. При взаємодії із соціумом ми маємо підлаштовуватися під правила та очікування середовища, відповідати нав’язаним оточенням моделям поведінки та мислення. При цьому, якщо людина відходить надто далеко від своєї автентичності, є загроза втрати власної індивідуальності. Цей страх починає проявлятися уже у ранньому дитинстві. 

«Я думаю і роблю по-своєму. Мені все одно, що вам це не подобається»

2. Страх самотності

Якщо суспільство чи навіть якась невелика група нас не приймає, це переживається як беззахисність та ізоляція. Звісно, ми повинні зберегти свою індивідуальність, але при цьому також вміти налагоджувати стосунки з іншими. Інакше людина ризикує опинитися на периферії соціального життя. Страх перед соціальним відторгненням також проявляється у доволі ранньому віці. 

«Я такий, як усі. Я хочу вам подобатися»

3. Страх перед змінами

Цей страх пов’язаний зі страхом смерті. Людина – єдине створіння, яке усвідомлює, що життя має своє завершення. Це усвідомлення викликає глибинне почуття, яке, зазвичай, проявляється у страхові перед усім новим, незвіданим, тим, що потребує завершення та нового початку, трансформації, що символізує перехідний характер людського життя. У дітей досить рано активізується страх перед змінами, які, як їм здається, несуть загрозу їхньому існуванню. 

«Я хочу, щоб усе лишалося, як раніше»

4. Страх перед незмінністю

Цей страх переживається як відчуття стагнації і несвободи. У корні – також страх смерті, тільки по-іншому проявляється. У людському житті є місце для змін, росту, навіть хаосу. Незмінність – це обмеження життєвої активності, у ній стихійність життя знаходиться під загрозою. Цю загрозу дитина відчуває, коли доводиться засвоювати якісь правила, підкорятися соціальним нормам, бути у системі, яка обмежує спонтанні людські прояви. 

«Я не можу втриматися на одному місці. Треба це кидати, і починати щось інше»

Страхи мають парний характер: перший і другий, третій та четвертий – протилежні види страхів. 

 Якщо активізуються страхи із «протилежних полюсів» (наприклад, страх перед змінами і незмінністю) – формується гострий внутрішній конфлікт. 

Гармонійна розвинена, здорова особистість має бути здатною долати кожен із страхів.

Ми маємо навчитися взаємодіяти з іншими, без страху за власну автентичність, і водночас зберегти свою індивідуальність, не жертвуючи нею заради конформізму.  

Ми маємо прийняти те, що «усе тече, все змінюється», і при цьому визнати, що є вічні цінності, суспільні норми моралі, в яких, все ж, можна безпечно проявляти свою спонтанність і безпосередність. 

Основні різновиди страху були описані Фріцом Ріманом – німецьким психологом, психоаналітиком, астрологом та письменником, який пов’язував особливості різних типів особистості з характерними страхами і відповідними реакціями на них. 

Описані види страхів слугують індикатором духовної та інтелектуальної зрілості особистості. 

«Подолання страху – це перемога, яка робить нас сильнішими, ухилення від боротьби – це поразка, яка ослаблює та робить нас вразливішими»

#інкурсія #психологія #страх #різновидистраху #ріман #психологіястраху #саморозвиток

Вікарна травма

 Вікарна травма або що робити, якщо немає сил на співчуття

Вікарна травма (вторинна травма) - це стан емоційної та фізичної втоми, який виникає, коли помічники певний час турбуються про людей, які переживають травматичні події, але не мають достатнього часу, щоб піклуватися про себе; втома від співчуття

🟠 У зоні ризику:  

🔸 фахівці допомагаючих професій (волонтери, соціальні працівники, рятівники, психологи, лікарі тощо), які в силу своєї компетенції надають постраждалим безпосередню допомогу

🔸 люди, які тривалий час контактують із постраждалими від травматичних подій, слухають історії про травми та автоматично стають свідками страждань

🔸 люди, які весь час переглядають контент з жахливими картинами, трагічними історіями, читають новини про війну Non Stop

👁‍🗨Вікарна травма зазвичай передбачає зміну світогляду помічника. Наприклад, якщо раніше людина вірила у Бога, то у наслідок переживання цієї травми може втратити віру

❗ Зазвичай, власна травма не усвідомлюється. Та знання "що зі мною відбувається" уже саме по собі може бути помічним. Це перший крок до відновлення.

Ознаки вікарної травми:

🔸 Особисті цінності - 

втрата сенсу, інтересу до справи, негативне сприйняття себе та інших, загальний негативізм, крах системи цінностей, втрата смислових опор, стурбованість тим, що робиться "недостатньо", апатія

🔸 Міжособистісні стосунки - 

ізоляція, відмова від фізичної та емоційної близькості, робочі конфлікти, уникання роботи з постраждалими та їх трагічними історіями, роздратування, бажання звинуватити інших, звуження кола спілкування

🔸Результативність роботи - 

зниження якості роботи, відсутність мотивації або навпаки недоречний перфекціонізм, відсторонення від громадських справ, бажання змінити рід діяльності, запізнення/прогули тощо

💚 Щоб уникнути травми вікарія або відновитися варто дотримуватись наступних рекомендацій: 

✅ Приділяйте певний час для самоспостереження: що зі мною відбувається? як я це переживаю? що я відчуваю? як почуває себе моє тіло? Задавайте собі такі питання хоча б декілька разів на тиждень. Можна завести щоденник, гуляти час від часу на самоті, займатися улюбленим хобі... Головне - виділити час для акценту на "Я"

✅ Підтримуйте баланс між роботою та особистим життям. Не відмовляйтеся від обіймів, теплих розмов та буденних ритуалів зі своїми близькими, мовляв, не на часі. Люди, які схильні допомагати іншим часто щиро можуть не помічати найдорожчих і найближчих людей... Тож виділяємо час для акценту на "Ми"

✅ Використовуйте вправи для зняття стресу. 

✅ Якщо відчуваєте, що вправи саморегуляції психофізичного стану не допомагають - зверніться до психолога

Для тих, хто звик більше дбати про інших, особисте звернення за допомогою може сприйматися як щось непотрібне, знову ж це популярне - "не на часі". Але визнавши, що ви теж людина і відмовившись від своєї всемогутності ви зможете бути більш ефективним учасником марафону, фінальною точкою якого є наша Перемога! 

Турбуймося про себе та своїх близьких 🤗

Якщо вам потрібна консультація - пишіть у messenger

Ваша психологиня Анна Паливода

#інкурсія #психолог #онлайнконсультація #психологонлайн #вікарнатравма #травма #технікисаморегуляції